Повнявий (прикметник) — який має властивість повняти, тобто здатний набирати повноти, об’єму, наливатися, товстішати; сповнений, повний.
повнявий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Повнявий (прикметник) — який має властивість повняти, тобто здатний набирати повноти, об’єму, наливатися, товстішати; сповнений, повний.
Відсутні