1. (палеонт.) Який має текодонтні зуби — таку будову зубної системи, коли зуби розташовані в окремих альвеолах (ячейках) щелепи, характерну для вищих хребетних (ссавців, крокодилів, деяких вимерлих плазунів).
2. (палеонт., у таксономії) Який належить або стосується ряду вимерлих архозаврів текодонтів (Thecodontia), що були поширені в пермському та тріасовому періодах і вважаються предками динозаврів, птерозаврів та крокодилів.