НАДШВИ́ДКІСТЬ, -кості, жін. 1. Швидкість, що значно перевищує звичайну, максимально можливу в певних умовах; дуже велика швидкість. Ракета розвиває надшвидкість.
2. спец. Швидкість, що перевищує швидкість звуку в певному середовищі; надзвукова швидкість. Літак перейшов на надшвидкість.