Спеціальний термін, що позначає технологічну властивість матеріалу (наприклад, бетону, розчину, ґрунту) утримувати в собі певну кількість повітря, запобігаючи його вивільненню.
У будівництві — контрольоване утворення та збереження в бетонній або розчинній суміші мікроскопічних повітряних пор, що підвищує морозостійкість та довговічність конструкції.