надо

Приклад 1:
Ой, похилилось надо мною, як понад сином, полум’яне. І знов мене земля напоїть, мов квіт росою, поцілунком тьмяним.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”

Приклад 2:
«Надо би чорні очки, очки би надо темні нацепити», — повторював він собі під ніс, щурився, но голову не опускав. Мисль про очки спустя дві хвилини неожиданно матеріалізу­ валась на упітаній мармизі крупної женщини, яка перегородила вход до маркета.
— Невідомий автор, “Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 3:
Менi все здається, що ти шуткуєш… Коли пошуткувала, то не доводь шутки до наруги, скажи зараз, бо я не вмiю так, як другi… як осоромиш перед людьми… насмiєшся надо мною, я… Варка. Хтось сюди, либонь, iде… здається, тiтка вертається!
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”

Приклад 4:
Так ти обманювала, смiялася надо много!.. О гадюче, єхидне кодло, не дiждеш же й ти празникувать весiллям свою зраду, я тобi зараз голову розiб’ю.
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”

Приклад 5:
Кепкують надо мною, обманюють у вiчi, а за очi смiються над моєю душею, над моїм серцем, i вони живi, i грiм божий їх не вбив?
— Іван Карпенко-Карий, “Ivan Beztalanna”