1. (застаріле) Проявити волю, наказати, розпорядитися; вживалося щодо осіб, які мають владу або високе становище.
2. (у літературній мові, риторичне) Мати намір, бажання щось зробити; захотіти, постановити для себе.
повелітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |