недискретність

1. Властивість або стан за значенням недискретний; неперервність, цілісність, відсутність подільності на окремі частини.

2. спец. У науці та техніці — характеристика системи, процесу або величини, які змінюються неперервно, без стрибків або розривів; аналоговість (на противагу дискретності).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |