недискретний

**недискретний**, -а, -е.

1. Який не є дискретним; неперервний, суцільний, безперервний (про величини, процеси, сигнали тощо).

2. _спец._ Який характеризується відсутністю розривів, проміжків або окремих складників; цілісний, нероздільний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |