**недискретний**, -а, -е.
1. Який не є дискретним; неперервний, суцільний, безперервний (про величини, процеси, сигнали тощо).
2. _спец._ Який характеризується відсутністю розривів, проміжків або окремих складників; цілісний, нероздільний.
Словник Української Мови
Буква
**недискретний**, -а, -е.
1. Який не є дискретним; неперервний, суцільний, безперервний (про величини, процеси, сигнали тощо).
2. _спец._ Який характеризується відсутністю розривів, проміжків або окремих складників; цілісний, нероздільний.
Відсутні