1. (у стародавньому українському праві) письмовий наказ, розпорядження великого князя, царя або гетьмана, що мав силу закону; указ, грамота.
2. (заст.) офіційний розпорядчий документ, наказ вищої влади; указ.
повеліти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |