Значення
-
(у стародавньому українському праві) письмовий наказ, розпорядження великого князя, царя або гетьмана, що мав силу закону; указ, грамота.
-
(заст.) офіційний розпорядчий документ, наказ вищої влади; указ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я повелю, ти повелиш, він повелить, ми повелимо, ви повелите, вони повелять