Словник Української Мови
Буква
1. Виявити, показати якість, властивість, почуття тощо; виразити, продемонструвати.
2. Зробити видимим, помітним; виявити, показати (наприклад, проявити себе в роботі).
3. У фотографії: обробити хімічним способом (проявником) експонований фотоматеріал для отримання на ньому видимого зображення.
Приклад 1:
В бачок по черзі залити реактиви (спочатку проявник, потім фіксаж), проявити плівку і закріпити зображення.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Це найкращий спосiб проявити силу своєї волi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”