постановити

[postɑnoʋɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Ухвалити рішення, прийнятипостанову про щось після обговорення або розгляду (про органи влади, установи, збори тощо).

  2. (У суді) Винести рішення, ухвалу щодо певної справи; вирішити, постановити.

  3. (Застаріле та високе) Прийняти тверде рішення, намір щодо чогось; постановити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я постановлю, ти постановиш, він постановить, ми постановимо, ви постановите, вони постановлять

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • Я вийшов у поле і з полегшенням провів поглядом поїзд, що тікав у жовто-синю далечінь. Тепер, принаймні на цю ніч, можна було бути спокійним, її я постановив провести в першому селі, в якій-небудь клуні, на весняному, запашному, як чай, сіні, про себе показуючи язика всім тим, кому дуже хотілося знати, де я.
    — Василь Симоненко

Більше записів