Значення
-
Властивість, яка містить у собі повчання, моральний висновок або настанову; моралізуючий зміст.
-
Здатність чи властивість чогось (наприклад, твору мистецтва, історії, вчинку) давати життєві уроки, спонукати до роздумів і правильних висновків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повчальність, р. повчальності, д. повчальності, з. повчальність, о. повчальністю, м. повчальності, к. повчальносте