повчання

Приклад 1:
), хоча Наталка на всі Богданові заперечення й повчання терпляче відповідала, мовляв, медицина і є для неї, Наталки, найпростіша наука, де жодних розумових вихилясів, саме лише запам’ятовування, а це навіть вона, Наталка, подужає, пам’ять в неї завжди була непогана, зрештою, он Іван Батюк, який уже дурний, аж мухи Дохнуть, більшого нудяра світ не бачив, а й він виклепав собі Диплом та ще й втішається чималою лікарською практикою, а щодо її, Наталчиного, запізнілого навчання, то в Америці цим нікого не здивуєш, інші, далеко старші від неї жінки, обтяжені дітьми й чоловіками, теж здобували докторати, адже не святі горшки ліплять, і чого їй, Наталці, не спробувати своїх сил, тим більше, що згодом, як вона після закінчення студій відкриє лікарську практику, ну, скажімо, за десять років, їй тоді сповниться тридцять дев’ять, що, як на двадцяте століття, не так уже й трагічно, — це навіть виплатиться, навіть якби тепер і довелося трохи залізти в борги, оскільки нехай і яка мала лікарська практика (таж хіба їхні знайомі-лікарі не гребуть лопатою грошей? Хіба отакий собі кислоокий Жан-Жак Пріська не має вже двох яхт, кількох вілл, захаращених з пивниці до горища ренесансовими меблями й старим сріблом, та ще й просторікує, що от-от стане власником картинної ґалерії на П’ятій Авеню в Нью-Йорку?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Багатозмістовний характер мають також проповіді i перекази, проголошені за часів апостольських паломництв, а також повчання під час генеральних аудієнцій серед громади, укладені тематично тривалішими або коротшими циклами. Сьогодні філософією ключового моменту людського життя є праця, її суспільне втілення ( Laborem exercens – Управління працею, 14 листопада 1981 р., Sollicitudo rei socialis – Турбота справа соціальна, 30 грудня 1987 р., Centesimus annus – Рік тисячоліття, 1 травня 1991 р.).
— Котляревський Іван, “Енеїда”