Значення
-
Дія за значенням дієслова “повчати“; моральне чи практичне наставництво, вказівка, що містить поради, застереження або висновки, спрямовані на виховання, освіту чи виправлення поведінки.
-
Твір (усний чи письмовий), що містить такі настанови, повчальний висновок, мораль; часто — коротка дидактична розповідь, притча, байка.
-
У релігійному контексті — проповідь, настановне слово пастиря, духовна бесіда, спрямована на навернення або зміцнення у вірі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повчання, р. повчання, д. повчанню, з. повчання, о. повчанням, м. повчанні, к. повчання