Значення
-
Публіне виголошування релігійного вчення, Біблійного тексту або морального повчання з метою навернення слухачів до віри або вдосконалення їхньої духовності, що здійснюється священнослужителем, проповідником або іншою уповноваженою особою під час богослужіння чи інших релігійних зібрань.
-
Розлоге моралізаторське повчання, настанова або нотація, що часто сприймається як нудна та нав’язлива.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проповідь, р. проповіді, д. проповіді, з. проповідь, о. проповіддю, м. проповіді, к. проповіде