Словник Української Мови
Буква
1. Публіне виголошування релігійного вчення, Біблійного тексту або морального повчання з метою навернення слухачів до віри або вдосконалення їхньої духовності, що здійснюється священнослужителем, проповідником або іншою уповноваженою особою під час богослужіння чи інших релігійних зібрань.
2. Розлоге моралізаторське повчання, настанова або нотація, що часто сприймається як нудна та нав’язлива.
Приклад 1:
9 березня 1935 Коропи Співають коропи, і крають води леза, дахи, мов віка скринь, підносить вітер, і проповідь говорить окуням береза. Це все недійсне, навіть неймовірне, цьому не вірте!
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Нещодавно в одній із таких «побожних маршруток» мені довелося переглянути (комфорт смерті бізнес-класу починається з маршруток) фільм «Secret» — нав’язливу саєнтологічну проповідь, складену за всіма правилами нейро-лінгвістичного програмування. Істина, яку впродовж години нав’язував десяток телевізійних гіпнотизерів, була проста: щоб добре жити, треба добре думати.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 3:
єпископа вкладається проповідь, яка включає, власне, два тексти – Символ Віри і проповідь проти латинян (Нікольський виділяє ще один відруб- ний фрагмент – про Вселенські Собори ( Никольский Н . Материалы для повре- менного списка русских писателей и их сочинений (X–XI вв.).
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”