Значення
-
НАЙДУХ, -а, чол. 1. заст. Те саме, що дух; безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя; душа. // У релігійних уявленнях — надприродна безтілесна істота (добра чи зла).
-
діал. Наймит, слуга, який виконує найважчу, чорну роботу; поденник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. найдух, р. найдуха, д. найдухові, з. найдуха, о. найдухом, м. найдухові, к. найдуху