найдух

НАЙДУХ, -а, чол. 1. заст. Те саме, що дух; безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя; душа. // У релігійних уявленнях — надприродна безтілесна істота (добра чи зла).

2. діал. Наймит, слуга, який виконує найважчу, чорну роботу; поденник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |