поукріплятися

1. Дієслово доконаного виду, що означає набуття міцності, стійкості або зміцнення свого стану, становища; стати більш укріпленим.

2. (Переносно) Стати більш міцним, витривалим, загартованим (про організм, здоров’я).

3. (Переносно) Отримати підтвердження, стати більш обґрунтованим, непохитним (про переконання, знання, владу тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |