Словник Української Мови
Буква
1. Який ґрунтується на аналізі, пов’язаний із застосуванням аналізу; дослідницький.
2. Який має здатність до аналізу, до глибокого, детального розгляду чого-небудь; проникливий (про розум, мислення тощо).
3. Стос. до аналітичної хімії; який визначає хімічний склад речовин.
4. лінгв. Який виражає граматичні відношення за допомогою службових слів, порядку слів та інтонації (про спосіб вираження, будову мови).
Приклад 1:
Якщо відкинути неминучу юнацько-романтичну патетику і несвободу від штампів доби, якийсь аналітичний струмінь у цих творах, мабуть, таки пробивався. Тож вибір, де продовжувати освіту, був самозрозумілий, до цього спонукала вся атмосфера, в якій я народилася і зростала, — філологічний факультет.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Розглянемо аналітичний метод зна- ходження результуючого коливання в дея- ких простих випадках: а) частоти і фази коливань, що дод а- ються, однакові, амплітуди різні: ( )++=+= 00121 tcosAxxx ϕω ( ) ( ) ( )0021002 tcosAA tcosA ϕωϕω ++=++ . Амплітуда результуючого колива н- ня pA дорівнює сумі амплітуд к оливань, що додаються.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”