Значення
-
Невеликий населений пункт, зазвичай сільського типу, що має власну назву та адміністративні межі, часто менший за село або є його складовою частиною.
-
Спеціально організоване нове поселення, створене для робітників певного підприємства, будівництва або для мешканців, що переселяються з іншої місцевості (наприклад, робітниче селище, курортне селище).
-
У широкому вжитку — невелика група жител, окремо розташованих поблизу міста чи села; виселки, хутори.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поселок, р. поселока, д. поселокові, з. поселока, о. поселоком, м. поселокові, к. поселоку