поселок

[posɛlok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Невеликий населений пункт, зазвичай сільського типу, що має власну назву та адміністративні межі, часто менший за село або є його складовою частиною.

  2. Спеціально організоване нове поселення, створене для робітників певного підприємства, будівництва або для мешканців, що переселяються з іншої місцевості (наприклад, робітниче селище, курортне селище).

  3. У широкому вжитку — невелика група жител, окремо розташованих поблизу міста чи села; виселки, хутори.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поселок, р. поселока, д. поселокові, з. поселока, о. поселоком, м. поселокові, к. поселоку

Більше записів