1. (розм.) Повільно, не поспішаючи піти, відійти кудись; потихеньку піти геть.
2. (розм., часто ірон.) Піти, відійти, зазвичай після якоїсь події або розмови, що не призвели до бажаного результату; віддалитися з почуттям невдоволення або ні з чим.
потюпачитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |