потя

[potjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в українській міфології) злий дух, нечиста сила, що, за народними уявленнями, тисне, душить людину під час сну; мара, домовик.

  2. (переносне значення) важке, гнітюче відчуття, тривожний стан; тягар на душі, тривога.

  3. (діалектне) великий вантаж, тягар, ноша.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потя, р. потяти, д. потяті, з. потя, о. потям, м. потяті, к. потя

Більше записів