1. (діал.) Повільно, не поспішаючи, тихо; потихеньку, потроху.
2. (діал.) Потайки, непомітно, нишком.
потич
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Повільно, не поспішаючи, тихо; потихеньку, потроху.
2. (діал.) Потайки, непомітно, нишком.
Відсутні