1. (від «потвердний») У спосіб, властивий потвердним (твердим) речовинам; у твердому стані.
2. (у хімії, фізиці) Термін, що вказує на стан речовини або наявність певної структури, характерної для твердого тіла (наприклад, «потвердно розчинний», «потвердно фазований»).