потвердний
[potʋɛrdnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у граматиці) такий, що стосується потвердження, виражає ствердження; ствердний (про сполучники, частки, речення тощо).
-
(у логіці) такий, що містить ствердження, затвердження чогось; позитивний, афірмативний (про судження).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потвердний, р. потвердного, д. потвердному, з. потвердного, о. потвердним, м. потверднім