потвердний

1. (у граматиці) такий, що стосується потвердження, виражає ствердження; ствердний (про сполучники, частки, речення тощо).

2. (у логіці) такий, що містить ствердження, затвердження чогось; позитивний, афірмативний (про судження).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |