Значення
-
Документ, офіційна заява або інший акт, яким юридично оформлюється, закріплюється або офіційно визнається певний факт, право, угода або статус.
-
Процес надання офіційного санкціонування, схвалення або визнання чинності чого-небудь уповноваженим органом, особою або інстанцією.
-
У технічних та інформаційних системах — сигнал, повідомлення або код, що інформує про успішне завершення операції, отримання даних або дійсність введеної інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потвердження, р. потвердження, д. потвердженню, з. потвердження, о. потвердженням, м. потвердженні, к. потвердження