потуречений
[poturɛt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який набув турецьких звичаїв, мови, культури або став прихильником турецького способу життя; онімечений.
-
Який був підпорядкований, завойований або перебував під сильним політичним та культурним впливом Османської імперії (Туреччини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потуречений, р. потуреченого, д. потуреченому, з. потуреченого, о. потуреченим, м. потуреченім