Значення
-
Історичний та культурний процес добровільного або насильницького запровадження турецьких звичаїв, мови, релігії (ісламу) та способу життя серед народів, що перебували під владою Османської імперії, зокрема серед українського населення (наприклад, у Криму, на Півдні України).
-
У ширшому значенні — асиміляція, набуття ознак турецької культури, втрата національної ідентичності під турецьким впливом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потуречення, р. потуречення, д. потуреченню, з. потуречення, о. потуреченням, м. потуреченні, к. потуречення