1. Так, як це властиво туркам або Туреччині; на зразок турків, їхньої мови, культури, звичаїв.
2. Мовою турецькою; використовуючи турецьку мову.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як це властиво туркам або Туреччині; на зразок турків, їхньої мови, культури, звичаїв.
2. Мовою турецькою; використовуючи турецьку мову.
Приклад 1:
— Чуєш, по-турецькому кажу, а не по-московському і не по-арабському: я люблю тебе, бо ти мене любиш іще більше, — сказала Зоя трохи поважніш, але все ще весело. Лаговський не вірив і мав на те свої рації.
— Тютюнник Григорій, “Вир”