1. Який зазнав потрощення, тобто розділення на частини (трохи); розчленований, порізаний.
2. (переносно) Який зазнав руйнування, розпаду, роздроблення на окремі частини; розірваний, роз’єднаний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав потрощення, тобто розділення на частини (трохи); розчленований, порізаний.
2. (переносно) Який зазнав руйнування, розпаду, роздроблення на окремі частини; розірваний, роз’єднаний.
Відсутні