Значення
-
Верхня горизонтальна конструкція будівлі або приміщення, що розташована над головою і є внутрішньою поверхнею перекриття; стеля.
-
Верхня частина певного простору, що має вигляд навісу (наприклад, у печері, ущелині, лісі).
-
У переносному значенні — верхня межа, найвищий рівень чогось (наприклад, цін, можливостей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потолока, р. потолоки, д. потолоці, з. потолоку, о. потолокою, м. потолоці, к. потолоко