1. Розмовляти, обговорювати щось у невимушеній, довгій розмові; балакати, розмовляти на різні теми.
2. (розм.) Обмірковувати, обговорювати з метою з’ясування чогось, знаходження рішення; розбирати, аналізувати.
Словник Української Мови
Буква
1. Розмовляти, обговорювати щось у невимушеній, довгій розмові; балакати, розмовляти на різні теми.
2. (розм.) Обмірковувати, обговорювати з метою з’ясування чогось, знаходження рішення; розбирати, аналізувати.
Приклад 1:
Л все ж таки треба було поміркувати, «потолкувати з своїми»; пан Свойський так і одмовив пану Хуторенку, коли той сказав, що в неділю вони з Хомутовниковим знов приїдуть з рішучим візитом. Отож вся сім’я й радилася, зібравшися днів за два до неділі у світлиці.
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”