1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
2. (заст., діал.) Те саме, що стеля; верхня частина приміщення, що є його внутрішнім покриттям.
потолоч
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сузір’я Скорпіона Горілку допиваємо і дно Старого Міста оживає п’яно — з нових шинків, пивниць і ресторанів йде потолоч мусолити багно. І розквітає Ружа-Несміяна — ламкі пелюстки і густе вино, і старовинне золоте рядно на незворушних хвилях Океану.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”
Частина мови: іменник (однина) |