потолочений
[potolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має стелю, перекриття стелею (у 1 знач.); обладнаний стелею.
-
Який має певну висоту, товщину, якість стелі (у 1 знач.).
-
Який зазнав удару, пошкодження стелею або чимось важким, схожим на стелю; розбитий, придавлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потолочений, р. потолоченого, д. потолоченому, з. потолоченого, о. потолоченим, м. потолоченім