потолоченість

1. Властивість за значенням прикметникапотолочений“; стан, коли щось (переважно стеля) отримало певне оздоблення, покриття або обробку.

2. Рідко вживане, абстрактне поняття, що позначає наявність стелі як такої, накритість приміщення зверху; стельовість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |