Значення
-
Жінка або дівчина, яка потішає, розважає, тішить когось; утішителька.
-
Заст. Жінка, призначена для розваги та догляду за царськими або княжими дітьми в Московській державі (історичний термін).
-
У давньоруському побуті — жінка, що займалася вихованням та наглядом за дітьми у заможній сім’ї; вихователька, няня.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потішниця, р. потішниці, д. потішниці, з. потішницю, о. потішницею, м. потішниці, к. потішнице