1. Дія за значенням дієслова “потішати” — надання втіхи, розради, заспокоєння когось у горі, смутку; втішення.
2. (заст., рідк.) Те, що потішає, втішає; втіха, розрада.
потішання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Другого дня Володимир ходив і сумний, і втомлений, і повний песимізму, і сповідався на молу перед професором, і нарікав себе поганцем і нездарою; а професор його втішав і заспокоював, не передчуваючи, що колись доведеться іще й йому в Володимира прохати собі такого самого потішання; потім вони, обійнявшись як брати, прийшли з молу до генеральші, що їх сердечно привітала, наче двох рідних синів, і професор тоді був сказав собі: «Ich kann dem Augenblicke sagen: verweile doch! du bist so schön».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |