1. (діал.) Тішити, потішати когось; заспокоювати, розважати.
2. (діал.) Догоджати комусь, пестити, балувати.
3. (діал.) Викликати вдоволення, радість; тішити (про щось).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Тішити, потішати когось; заспокоювати, розважати.
2. (діал.) Догоджати комусь, пестити, балувати.
3. (діал.) Викликати вдоволення, радість; тішити (про щось).
Приклад 1:
Потіш ні хоть трошки. І гладила корову по чолі і попід горло і голосила над нею.
— Зеров Микола, “Камена”