Значення
-
Потерплість — властивість або стан того, хто зазнав страждань, ушкоджень, збитків; постраждалість.
-
Потерплість — у кримінальному праві: правовий статус фізичної особи, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду; факт визнання особи постраждалою від злочину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потерплість, р. потерплості, д. потерплості, з. потерплість, о. потерплістю, м. потерплості, к. потерплосте