потерплість

Потерплість — властивість або стан того, хто зазнав страждань, ушкоджень, збитків; постраждалість.

Потерплість — у кримінальному праві: правовий статус фізичної особи, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду; факт визнання особи постраждалою від злочину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |