1. Який зазнав страждань, ушкоджень, матеріальних чи моральних втрат унаслідок нещасного випадку, катастрофи, злочину, бойових дій тощо.
2. Який постраждав у результаті певної події аї дій; потерпілий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав страждань, ушкоджень, матеріальних чи моральних втрат унаслідок нещасного випадку, катастрофи, злочину, бойових дій тощо.
2. Який постраждав у результаті певної події аї дій; потерпілий.
Приклад 1:
Хотів навіть вилучити Шаміля за неспортивну поведінку, але за того вступився сам постраждалий, сказав, що це їхні родинні розборки, і порадив рефері триматись від них подалі. Хтось із газовиків пробив, скоріше навмання, м’яч прослизнув густою травою і повз Семена влетів до наших воріт.
— Тютюнник Григорій, “Вир”