потерпілий

[potɛrpilɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, якій заподіяно моральну, фізичну чи майнову шкоду внаслідок правопорушення або нещасного випадку.

  2. У кримінальному процесі: фізична або юридична особа, яка визнана такою, що постраждала від злочину, постановою слідчого, прокурора чи суду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потерпілий, р. потерпілого, д. потерпілому, з. потерпілого, о. потерпілим, м. потерпілім, к. потерпілий

Більше записів