потерплий
[potɛrplɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який зазнав страждань, шкоди, збитків, пригноблення внаслідок чогось; жертва протиправних дій, нещасного випадку, стихійного лиха тощо.
-
У кримінальному процесі: фізична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно майнову шкоду або шкоду діловій репутації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потерплий, р. потерплого, д. потерплому, з. потерплого, о. потерплим, м. потерплім