пригноблення

1. Дія за значенням дієслова “пригноблювати“; стан, коли людина або група людей відчувають себе пригніченими, поневоленими, позбавленими свобод або можливостей через систематичну несправедливість, жорстокість або тиранію з боку інших осіб, влади чи суспільних інституцій.

2. Стан морального утиску, душевного тягаря, відчуття скрути та безвиході, яке переживає людина в результаті важких обставин, горя або тривалого тиску.

Приклади вживання

Приклад 1:
Воно несе з собою культуру пригноблення, дресировки й випікає з м’ясом будь-яку свіжу думку. Невже Бойкові й Муславському доведеться загинути за це ганебне колоніяльне ярмо, як гинуть тисячі їхніх братів українців?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |