потайничок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “потайник” — невеликий, прихований від очей простір або місце, що використовується для зберігання чогось таємного, схованка.

2. У переносному значенні — внутрішній, прихований від інших світ почуттів, думок або переживань людини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вона саме закопала свої дві доньці в потайничок у льоху, як у селі зчинили крик, що йдуть уже свіжі козаки. Чого тоті козаки хочуть, чого шукають?
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”

Частина мови: іменник (однина) |