Значення
-
Таємна, прихована від очей порожнина або схованка в предметах меблів, стінах, одязі тощо, призначена для зберігання цінних або секретних речей.
-
Застаріла назва для таємного, потаємного ходу або приміщення (наприклад, у замку, монастирі).
-
Переносно: людина, яка щось ретельно приховує, таїть від інших; той, хто діє потаємно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потайник, р. потайника, д. потайникові, з. потайник, о. потайником, м. потайникові, к. потайнику