1. Таємно, непомітно для інших, щоб хтось не дізнався; потаємно, скритно.
2. Несподівано, неочікувано, зненацька (застаріле або діалектне).
Словник Української Мови
Буква
1. Таємно, непомітно для інших, щоб хтось не дізнався; потаємно, скритно.
2. Несподівано, неочікувано, зненацька (застаріле або діалектне).
Приклад 1:
По один бік довгого столу сиділи надуті бояри Микита Одоєвський, Петро Шереметьєв, князь Федір Волконський, думний дяк Олександр Іванов і дяк Василь Михайлов, які перед цим добряче пообідали й потай пускали пшики у важкі шуби, від чого в горниці стояв сморід, з другого боку сиділи бундючні поляки, українці примостилися на торці столу. З перших хвилин стало зрозуміло, що комісія не має жодної ваги, в Польщі знали всі, що обрання царя Олексія на польського короля по смерті Яна Казимира — то є піна в очі москалям, що того ніколи не буде.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
І тінь блукає потаймир, щовбами сновигає потай. Пощо, недоле осоружна, оця прострація покор?
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”