1. Дієприкметник минулого часу, активного стану від дієслова “потекти”, що означає: такий, який почав текти або почався (про процес, явище тощо).
2. Дієприкметник минулого часу, активного стану від дієслова “потерти“, що означає: такий, який зазнав тертя; подряпаний, зітнений.