потерчатий
[potɛrt͡ʃɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який стосується потерчатів — представників українського козацько-селянського повстанського руху на Правобережній Україні в 40-60-х роках XVIII століття, учасників гайдамаччини.
-
Який характеризує поведінку, спосіб життя або ідеологію потерчатів; пов’язаний з їхньою боротьбою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потерчатий, р. потерчатого, д. потерчатому, з. потерчатого, о. потерчатим, м. потерчатім