1. Властивість за значенням прикметника “посидющий“; здатність довго залишатися на одному місці, працювати сидячи, а також усидливість, терплячість у заняттях.
2. Заст. Стан, життя особи, яка веде осілий, домосідський спосіб життя.
посидющість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |