посидющість

[posɪdjuʃt͡ʃistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапосидющий“; здатність довго залишатися на одному місці, працювати сидячи, а також усидливість, терплячість у заняттях.

  2. Заст. Стан, життя особи, яка веде осілий, домосідський спосіб життя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посидющість, р. посидющості, д. посидющості, з. посидющість, о. посидющістю, м. посидющості, к. посидющосте

Більше записів