посидющий
[posɪdjuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОСИД Ю ЩИЙ , а, е. Те саме , що посид ю чий . Ремісники змушені спеціалізуватися на одній , механічній , звичайно посидющій роботі , а корпаючи [ корпаючись ] над нею день у день , тиждень за тижнем і рік за роком , тратять еластичність духа [ духу ], енергію (Фр., IV, 1950, 208).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посидющий, р. посидющого, д. посидющому, з. посидющого, о. посидющим, м. посидющім