Значення
-
АЛІЦИ́Н, -у, ч. Органічна сполука, що утворюється при механічному пошкодженні клітин часнику (Allium sativum) і зумовлює його характерний різкий запах та антимікробні властивості; належить до фітонцидів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аліцин, р. аліцину, д. аліцинові, з. аліцин, о. аліцином, м. аліцині, к. аліцине