посидючий
[posɪdjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про людину) Такий, що багато сидить, мало рухається; схильний до сидячого способу життя.
-
(перен., про характер, настрій) Спокійний, урівноважений, не схильний до різких змін або активних дій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посидючий, р. посидючого, д. посидючому, з. посидючого, о. посидючим, м. посидючім